Часті пошукові терміни
Компостування – це біологічний процес, під час якого органічний матеріал з вашого дому та саду перетворюється на гумус у процесі взаємодії кисню, бактерій та мікроорганізмів. Компост сприяє посиленню властивостей ґрунту. Залежно від вмісту поживних речовин, дозрілий компост також можна використовувати як добриво для клумб та овочевих грядок. Тут ви знайдете все, що вам потрібно знати про компостування.
Для компосту підходять лише відходи, що складаються з органічного матеріалу. Важливо, щоб він не містив шкідливих речовин або домішок, таких як пластик та композиційні матеріали, плівки, гума, дерево або кістки. В іншому випадку процес компостування не відбуватиметься та ваш компост не буде придатним для подальшого використання.
Для компостування підходить наступне:
Для компостної купи доцільно вибрати в саду затінене або напівзатінене місце, захищене від вітру. Сонячне місце не надто підходить, оскільки компост влітку швидко висихатиме. Ваша компостна купа повинна безпосередньо контактувати з ґрунтом, аби в процесі компостування брали участь ґрунтові організми, такі як дощові хробаки. Тому за жодних обставин не влаштовуйте її на твердій поверхню (камені або бетоні). Виберіть таке місце, куди буде легко та зручно підходити. І невелика порада, як не засмучувати сусідів: Не розміщуйте свою компостну купу на межі своєї земельної ділянки.
Взагалі, ваша компостна купа не повинна бути більшою за 1,5 м заввишки та завширшки. Для біологічного процесу завжди повинно бути достатньо кисню та вологи. Надто пухкі компостні відвали швидко висихають, а занадто ущільнені купи не забезпечують ґрунтові організми достатньою кількістю кисню. Важливо старанно перемішувати компостний матеріал для досягнення правильного балансу. Загалом застосовується наступне правило: Чим різноманітніша суміш, тим багатший компост.
Щоб пришвидшити процес компостування, слід максимально подрібнювати усі відходи. Ви також можете вносити у компост додаткові поживні речовини. Наприклад, просто посипте наш компост-активатор між кожним шаром свіжододаного компосту і обережно все перемішайте. Він біологічно активний і швидкодіючий. Як результат, ви отримаєте високоякісний мульчувальний компост через шість-вісім тижнів. Також слід час від часу поливати компост у періоди тривалої посухи.
Якщо процес гниття протікає без перебоїв, компост, як правило, досягає половини ступеню зрілості через два-три місяці. Він буде пахнути свіжою лісовою землею і втратить волокнисту структуру, за винятком кількох грубих компонентів. Загалом компост дозріває протягом одного року. У зрілому компості органічні компоненти перетворюються на коричневий пахучий перегній.
Загалом, компост підходить для усіх садових рослин. Особливо корисно обробляти ним городи перед весняною посадкою, а також дерева і чагарники. Не рекомендується використовувати компост на ділянках з ацидофільними рослинами (рододендрон, фуксія і вереск), оскільки вони набудуть жовтого забарвлення.
Залежно від виду рослин та кількості попередньо внесених добрив, компост розкладають товщиною до п’яти сантиметрів і розподіляють по поверхні граблями. Він містить велику кількість фосфату та калію. Слід про це пам’ятати, якщо на додаток до компосту ви використовуєте й інші добрива. Ріжкова стружка ідеально доповнює поживний баланс компосту та оптимально комбінується із ним.
Поверхневе компостування добре доповнює компостування на відвалах. Це стосується рослинних залишків, листя та відмерлих частин рослин, які розподіляються по ґрунті у місцях падіння. У цьому випадку також слід використовувати лише жорсткі деревні матеріали у подрібненому вигляді. В результаті ви отримаєте шар мульчі, який суттєво сприяє здоров’ю рослин і ґрунту. Він регулює водний і тепловий баланс, захищає рослини від дощу, вітру та бур’янів, а також створює сприятливе середовище для існування ґрунтових організмів.
Вас також можуть зацікавити такі теми