Особлива ягода: все, що вам потрібно знати про супер-фрукти

Полуниця, у якої налічується понад 1000 сортів, буває дуже різною за формою, кольором, розміром, смаком, часом збирання та іншими аспектами. Полуниця ідеально підходить для ласунів: вміст води у цих плодах понад 90 відсотків, тож вони дуже низькокалорійні та здорові, оскільки містять багато вітаміну С, фолієвої кислоти, заліза та кальцію. З ботанічної точки зору, полуниця – це насправді не ягода, а скоріше сукупність плодів – фактично плодом полуниці є жовті насінини на поверхні її ягід.

Бувають як дуже ранні, так і дуже пізні сорти полуниці, залежно від того, коли вони починають цвісти і дозрівати. Під час вирощування полуниці також важливо розрізняти сорти, які плодоносять один раз на сезон і сорти, які плодоносять двічі. Сорти, які плодоносять один раз, такі як «Богота», «Ельвіра» та «Гавелланд», квітнуть лише навесні, тоді як сорти, які плодоносять двічі або більше разів на сезон, наприклад, «Махерн» та «Остара», також квітнуть і у довгі літні дні. Якщо ви хочете збирати полуницю протягом більш тривалого періоду, вам слід вирощувати суміш різних сортів. Тут діє наступне правило: чим раніше ви посадите рослини, тим краще. Зав’язки квітів, які розпустяться наступного року, формуються у період з серпня по жовтень поточного року. Якщо ви посадите рослини пізніше, урожай буде меншим. Краще витримувати відстань між рослинами близько 30 см.

Смородина належить до сімейства аґрусових і надзвичайно стійка. Яскраво-червоні ягоди досить кислі, але смачні у варенні або випічці. Вони також є багатим джерелом вітаміну С. Чорна смородина ще корисніша та ароматніша: вона покращує проникність судин і, таким чином, здатна запобігати інфарктам. Існують також безбарвні солодкі сорти, такі як «Прімус» або «Білий Версаль» для тих шанувальників ягід, які полюбляють їх їсти сирими.

Смородина невибаглива до розташування та здатна рости як у тіні, так і у напівтіні.

Малина поділяється на дві групи сортів: літня та осіння.

Перевагою осінньої малини є те, що вона дозріває настільки пізно, що не доводиться турбуватися про малинових жуків. З іншого боку, літні сорти мають кращий урожай і вищу якість плодів.

Оскільки малиновий кущ здатен вирости до двох метрів заввишки, непогано встановити для неї підпори у вигляді решітки. Залишайте між окремими рослинами на грядці простір близько півметра. Найкращий час для посадки малини – початок жовтня. Малина полюбляє сонце, але добре почувається у напівтінистих місцях. Важливо захистити її від вітру. Рослини потребують насиченої поживними речовинами пухкої землі; малина не витримує заболочування.

Ожина відома своїми колючками на лозах, які допомагають їй піднятися. Її традиційно називали костяницею. Слово «ожина» походить від давньоанглійського слова «bl?c-berie».

Ожина найкраще розвивається на сонячних місцях – через свою лозу, тож ідеальним місцем для розміщення рослини є стіна будівлі, що виходить на південь. Ще одна альтернатива – це вирощування ожини на решітках. Посадіть її приблизно на 5 см глибше, аніж гілка розташована у горщику, щоб сприяти утворенню нових гілочок. Потім обріжте наявні гілочки до довжини близько 30 см. Ґрунт повинен бути багатим на гумус, високопроникним і не надто легким. Варто садити ожину у менш насичених вапном місцях зі значеннями рН від 5,5 до 6,5.

Ожина – дворічна рослина. Це означає, що у перший рік ростуть молоді гілочки, а на другий рік з молодих гілочок виростають бічні пагони. Якщо утворилося достатньо молодих гілочок, можна їх обрізати з кінця травня до початку червня. Залиште близько шести молодих пагонів гілочок на кожній рослині – вони дадуть плоди наступного року. Починаючи з жовтня, дворічні гілочки, розташовані близько до землі, слід видалити.